Робота з батьками

Шановні батьки!

Звертаємо Вашу увагу на те, що неповнолітніх осіб активно залучають до

протиправної діяльності на користь ворога! На жаль, злочинці активно

використовують інтернет-середовище, щоб залучати дітей до протиправних дій:

від збору інформації та закінчуючи терористичною діяльністю.

Часто злочинці заохочують дітей тим, що “оскільки вони є неповнолітніми

особами, то їм нічого не буде” за ці дії, які на початку видають, “як нічого

особливого, нічого складного, легкий заробіток тощо”. Наприклад, щось

сфотографувати, наклеїти постер тощо. Проте потім ці завдання стають

складнішими та небезпечнішими.

УВАГА! Оскільки, диверсійна діяльність є тяжким злочином, то для

дітей з 14 років передбачена відповідальність до 15 років позбавлення

волі!

Що робити дорослим?

1. Спілкуватися з дітьми та пояснювати їм про потенційні ризики залучення

до протиправної діяльності.

2. Налаштувати приватність у телеграмі та інших соціальних мережах.

Безкоштовні гайди з інструкціями – тут.

3. Додаткову інформацію можна шукати – тут.

4. Якщо дитині написали з пропозицією “легкого заробітку” –

@spaly_fsb_bot. Бот від СБУ “Спали фсбшника”.

5. У випадку питань щодо безпеки в інтернеті – звертатися на гарячі лінії:

1545*3, Консультації | Teenergizer, Ла Страда – Україна.

6. Відео, яке можна переглянути з дитиною та обговорити його разом: Відео

для уроку

7. Підтримка від стопсекстинг. Безкоштовно та анонімно.

Можете також підписатися на тік-ток ГО СтопСекстинг та поділитися

посиланням на тік-ток з дітьми. Там багато цікавого про безпеку в онлайні.

Детальніше про тему можна дізнатися на безкоштовному вебінарі від

ГО СтопСекстинг 22 квітня о 17 годині.

Поради батькам під час війни

https://www.youtube.com/watch?v=_SZ3TApdcmI

ПОРАДИ БАТЬКАМ П'ЯТИКЛАСНИКІВ ЩОДО ПІДТРИМКИ ДИТИНИ В ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ДО НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ 

1)  Формуйте позитивне ставлення до школи, вчителів.

2) У 5-му класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів. Тому збільшується час підготовки до уроків. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом з дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок.

3) Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

4) Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.

5)  Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.

6) Ніколи не поспішайте з висновками а ні про дитину, а ні про вчителя – прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.

7) Розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз  у два місяці.

8)  Пам’ятайте, клас, де навчається  ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина. Це залежить  від кожного  й від вас теж.

9) Помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи у навчанні та поведінці дітей.

10)  Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радіти, допомагати, підтримувати.

11) Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання – особистий приклад.

12) Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.

14)  Умійте себе ставити на місце дитини.

15) Пам’ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність – її перший ворог.

16)  Головною умовою успішної адаптації дитини до умов середньої школи є єдність вимог до дитини в сім’ї та школи.

БАТЬКИ ПОВИННІ ЗНАТИ

 - Коли дитину оточує критика, вона звикає засуджувати.
- Коли дитину оточує ворожість, вона звикає воювати.
- Коли дитину оточують насміхання, вона стає невпевненою в собі.
- Коли дитину хвалять, вона вчиться цінувати інших.
- Коли дитина живе з почуттям сорому, вона набуває комплексу провини.
- Коли дитина живе в атмосфері толерантності, вона вчиться бути терпимою.
- Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона вчиться бути впевненою в собі.
- Коли дитина живе в атмосфері чесності, вона вчиться бути справедливою.
- Коли дитина живе в атмосфері безпеки, вона вчиться довіряти іншим.
- Коли дитина живе в атмосфері схвалення, вона вчиться любити себе.
- Коли дитина живе в атмосфері відкритості, довіри, прийняття, доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

ПАМЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

-  Поважайте дитину. Не критикуйте її весь час, не зловживайте повторенням відомих істин.
-  Уникайте грубощів у спілкуванні, зауважень, що викликають у дитини образу, не сприйняття.
-  Зверніть увагу на свій тон і форму звертання до дитини. Зверхність, наказова форма висловлювань неодмінно викличуть у неї зовнішній чи внутрішній опір, погіршать ваші стосунки, зроблять їх більш конфліктними та напруженими.
-  Приділяйте дитині максимум уваги. Цікавтеся її справами, інтересами, навчанням, друзями, почуттями, думками.
-  Цінуйте все те, що цінує ваша дитина, або хоча б не глузуйте з того, чим вона дорожить.
-  Намагайтеся не бути категоричними в судженнях і не давати безпідставних оцінок з приводу конкретних подій та окремих дій дитини.
-  Виявляйте чуйність до дитини, будьте разом з нею і в радості і в смутку.
-  Якщо дитина не ділиться з вами переживаннями, думками, подіями свого життя, не намагайтеся дізнатись про них силомір, краще подумайте, чому так відбувається і що вам треба зробити, щоб завоювати її довіру.
-  Надавайте дітям більше самостійності – у прийнятті рішень, виконанні певних справ, залучайте до обговорення сімейних проблем.
-  Довіряйте дітям. Контролюйте результати виконаної роботи або якихось важних її етапів.
-  Не залякуйте батьківською карою, дайте дитині усвідомити, що ви – перші люди, до яких можна звернутися в усіх складних життєвих обставинах.
-  Умійте прощати навіть те, що прощати нелегко.
-  Якщо ви бажаєте дитині добра, готуйте її до вибору небажаного і відмови від бажаного.
-  Шановні батьки, пам’ятайте, доля дитини – у ваших руках!

Поради батькам щодо зняття психологічного напруження у дітей

                

 Чим зайняти дитину під час карантину  – поради для батьків.

"Підлітковий" виклик для батьків: поради психолога у спілкуванні з дитиною

Сім помилок батьків

Побутові погрози

"Якщо не прибереш у кімнаті, залишишся без ла­сощів", "Роби так, як я сказав. Не став зайвих запи­тань, бо не пущу на вулицю".

Цим висловам, які злітають з вуст батьків повся­кчас, ними не надається ніякого значення. Але ж ди­тина сприймає все набагато скла­дніше! Такі погрози викликають у неї не лише страх, а й почуття ворожості, спричиняють прихований негативізм щодо батьків.

 

Авторитарні накази

"Якщо тобі це говорить батько, ти маєш слухати­ся", " Я тобі забороняю товаришувати з...", "Я — ма­ти, тож краще знаю, що для тебе добре, а що — ні".

Такі репліки є виявом прагнення підкорити собі іншу людину. Це призводить до порушення в родині атмосфери рівноправності. Дитина затамо­вує образу: "Ось виросту, побачимо, хто сильніший", — думає вона. Мислення дитини спрямовується на авторитарність її дій і безапеляційність власної думки. Формується впевненість у непогрішимості власних суджень та умовиводів. Усе це  призводить до консервативності та блокування творчості дитини.

 

Критика "глухого кута"

"Ти абсолютно не привчений працювати", "Ти та­кий лінивий, як і твій батько", "Учу тебе вчу, а все марно".

Такі зауваження заганяють дитину в глухий кут, не залишаючи їй жодної надії на виправлення, тим більше, коли її обвинувачують у тому, що від неї не зале­жить. Результат? Дитина, почуваючись поз­бавленою батьківської любові та підтримки, відчу­жується, стає замкненою, неговіркою. Втрачається креативність та продуктивність мислення дитини.

 

Образливі прізвиська

"Ти поводишся, як упертий віслюк", "Таке може сказати лише повний дурень", "І в кого ти такий йо­лоп уродився?"

Образливі прізвиська знижують самооцінку ди­тини, а до того ж закріплюють у її свідомості мо­дель спілкування з іншими людьми у формі прини­ження. Це спонукає не до пошуку аргументованості в розмові з іншими, а до прямолінійної образи їх тому, що так простіше, ніж напружувати себе в пошуках тих чи інших аргументів. Простіше і «економніше» бути безапеляційним, «навішувати ярлики».

 

 Невмотивований допит

"Ну то скільки часу в тебе на це пішло?", "І чого це ти так запізнився?", "І чим ти тут так довго займа­єшся?".

 

Іноді батьки приділяють надто багато уваги з'ясуванню неістотних у по­ведінці дитини деталей. Дитина розцінює це як про­яв недовіри до себе. В результаті може з'я­витися стійкий страх перед дорослими, що в майбутньому змусить дитину приховува­ти від батьків її особисте життя.

 

 Безапеляційні твердження

"Ти так робиш мені на зло, я знаю", "Ти просто жадібний, я вже зрозуміла", "Мо­жеш не виправдовуватися, я знаю наперед, що ти скажеш".

Такі твердження надзвичайно болючі для малюка і руйнівні для його психічного здоров'я. Небажання дорослого розібратися в діях дитини зводить між ними стіну, яка згодом ставатиме дедалі вищою.

 

Несвоєчасні поради

"Якби ти тоді зробила так, як я тобі радила, нічо­го б не трапилося. А тепер маєш собі проблему", "Якби в тебе на столі був лад, ти б зараз не пере­живав, що загубився твій малюнок", "Навіщо ти так переймаєшся? То все дурниці. Ось коли виростеш, зрозумієш: не варто через це плакати".

Такі поради абсолютно недоречні тоді, коли ди­тині потрібно, щоб її просто вислухали, поспівчува­ли, допомогли. Іншого разу вона не захоче з вами ділитися нічим — ні горем, ні радістю.

Радимо час від часу аналізувати те, що ви говорите дитині протягом дня. У спокійній обста­новці, коли ви вже нікуди не поспішаєте і ніщо вже вас не дратує, деякі ваші слова здаватимуться вам самим жахливими, неприпустимими для батьків.

А тепер поговоримо про те, що означає поводи­тися педагогічно правильно.