вівторок, 10 травня 2022 р.

СЕМІНАР-ТРЕНІНГ



СЕМІНАР- ТРЕНІНГ

                  ТЕМА: «ДИТЯЧІ  СТРАХИ»

МЕТА: надати учасникам тренінгу інформацію про  поняття «страх», причини     його виникнення  у дітей дошкільного віку; ознайомити із методами і прийомами психокорекції  страхів; формування навичок саморегуляції емоційного стану в дорослих, сприяння згуртованості колективу.

ОБ'ЄКТ: вихователі

МЕТОДИ: мозковий штурм, рольові та творчі ігри, казкотерапія, ігротерапія, рефлексія тощо.

 

                            ЗАВДАННЯ ТРЕНІНГУ:

1.     Створення сприятливих умов для роботи групи.

2.     Інформування учасників  про результати обстеження дітей.

3.     Ознайомлення з методами   і прийомами    психокорекції  дитячих  страхів.

4.     Надання практичної  допомоги  для профілактики  страхів  у дошкільників.

      5.   Гармонізація внутрішнього стану учасників.

Види роботи

Орієнтована

тривалість, хв.

1

Привітання. Ознайомлення з темою семінару-тренінгу.

Представлення мети семінару.

5 хв.

2.

Вправа «Привітання»

3 хв.

3.

Вправа «Очікування»

5 хв.

4.

Інформаційний блок:

Сутність поняття  страху. Позитивні та негативні сторони

страху

12 хв.

5.

Вправа «Я не боюся»

5 хв.

6.

Мозковий штурм:

Причини виникнення страхів, їх ознаки

15 хв.

7.

Етюди на виразність жестів

10 хв.

8.

Діагностичний  блок: Дослідження страхів у дошкільників,

оголошення результатів.

 

10 хв.

9.

Інформаційний  блок: Методи і прийоми корекції страхів

8 хв.

10.

Казкотерапія

«Казка  про Чебурашку», «Зайчик переможець»

15 хв.

11.

Вправа «Конкурс боягузів»

5 хв.

12.

Інформаційний  блок:

Поради педагогам та батькам щодо профілактики дитячих

страхів.

10 хв.

13.

Підбиття підсумків.  Вправа «Коло бажань»

12 хв.

 

                                                     КОНСПЕКТ  ТРЕНІНГУ      

1.     Вступ. Привітання. Ознайомлення з темою семінару –тренінгу. Представлення мети семінару. 

Доброго дня. Сьогодні в нас  дуже цікава тема семінару, але перед цим ми виконаємо таку вправу.

2.      Вправа « Привітання»

Мета: активізація розумової діяльності та уваги, створення гарного настрою

Процедура проведення: «Зараз ми станемо у коло будемо промовляти «Добрий день» та виконувати всі рухи, про які  йтиме  мова у вірші:

                         Треба разом привітатись: «Добрий день!  Добрий день!»

                         Дружно й весело сказати  « Добрий день!  Добрий день!»

                         Туди –сюди повернутись,

                          Один одному всміхнутись: «  Добрий день!  Добрий день!»

                          Можна трішки  пострибати  і в долоні поплескати

                         « Добрий день!  Добрий день!»

                          Нумо в коло всі сідаймо  й семінар наш починаймо,

                            « Добрий день!  Добрий день!»

3.     Вправа «Очікування»

Мета:визначення очікувань учасників щодо семінару.

Процедура проведення: педагогам роздають стікери, вирізані у формі яблук і  ведучий  просить написати на них свої очікування, прочитати і приклеїти їх на плакати, на якому зображене дерево, а збоку кошик.

Обговорення:

Для чого ми виконували цю вправу?

4.     Інформаційний  блок

Сутність поняття страху. Позитивні та негативні сторони

 страху( див. стр.4-5)

5.     Вправа « Не боюсь!»

Мета: навчання способів боротьби  зі страхом

Процедура проведення: «Давайте зробимо так: стиснемо кулаки, напружимо руки  і все тіло, а потім розслабимося  й дружно скажемо «Втікай від мене страх – я нічого не боюся». Повторити 2-3 рази.

6.     Мозковий штурм

Причини виникнення страхів, їх ознаки(див. стр.6)

7.     Етюд на виразність жестів

Мета: навчання елементів техніки виразних рухів, тренувати вміння

виражати емоції в міміці.

Процедура проведення: «Зараз за допомогою міміки ми покажемо ось такий етюд: Хлопчик боїться темноти. Він нерухомо сидить на стільчику і зі страхом оглядається довкола. Чи не причаїлося якесь чудовисько в кімнаті?»

8.     Діагностичний  блок

Дослідження страхів у дітей, оголошення результатів(див. стр.7-8)

9.     Інформаційний  блок

Методи і прийоми психокорекції  дитячих страхів(див. стр.9)

10.   Казкотерапія

Мета: навчання  боротьби зі страхом за допомогою  спеціально підібраних казок.

                                        КАЗКА   ПРО ЧЕБУРАШКУ

                                          (автор Т.Зінкевич- Євстігнєєва)

Якось одного разу , провівши своїх друзів, Чебурашка залишився вдома один. Він повечеряв, помився й хотів лягати спати. Але коли торкнувся ручки дверей, які вели в спальню, то відчув тривогу, йому здалося, що в спальні хтось є. Цей Хтось ховався в темряві, його не видно.  Чебурашка не знав, що йому робити: чи сховатися від невідомого, чи спробувати затоваришувати. Чебурашка вирішив подзвонити Крокодилові Гені:

-        Алло,- відповів Крокодил Гена.

-        Гена, мені терміново потрібна твоя допомога. Здається, Шапокляк підклала в мою спальню бомбу. Я чую, як звідти лунають звуки: тік-так, тік-так.

-        Чебурашка, а ти не забув, що в тебе у спальні стоїть великий годинник, це він, напевно, видає ці звуки.

-        Ой, Гена, можливо це й не бомба, але точно щось небезпечне, приїжджай швидше.

Гена приїхав і вони разом підійшли до дверей спальні. Відкрили обережно двері- все було тихо. Але це ще більше злякало Чебурашку, він вирішив, що хтось невідомий сховався й чекає моменту, щоб заподіяти йому шкоду.

-        Послухай, Чебурашка,- сказав Гена,- коли я був маленький, то також боявся темних кімнат. Мені здавалося, що там хтось сховався. Як я не старався, я не міг побачити цього незнайомого й тому ще більше боявся. Адже всім відомо, що якщо ти чогось або когось не знаєш, то починаєш боятися.

-        Знаєш, Гена, я не хочу нікого бачити й ні з ким знайомитися. Якщо б цей Хтось був добрим і хотів зі мною дружити, то вийшов би зі своєї схованки.

-        Чебурашка, цей Хтось не є ні добрим, ні злим, бо його просто не існує.

-        А хто ж тоді видає такі дивні звуки, яких я лякаюся.

Виявляється, Чебурашка, наш дім також вміє говорити, адже він живе своїм життям. Просто звуки, які він видає- дуже тихенькі. А  вдень ми говоримо, щось робимо й тому не чуємо, про що розповідає нам дім. Коли ж настає вечір, все стихає, тоді ми чуємо, як скрипить підлога, як гуде вітер за вікном, як ходить годинник. Дім, в якому ми живемо – хоче розказати нам свою казку

Немає коментарів:

Дописати коментар