ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДІТЕЙ

 

Ігри, які батьки можуть використовувати з користю для розвитку в дитини різних емоційних навичок

Деякі батьки не люблять гратися зі своїми дітьми, вважаючи це виснажливим заняттям. Але іноді потрібно забути про свої справи та приділити 10 хвилин, щоб погратися з дитиною. Якщо ви робитимете це систематично, дитина отримає змогу вчитися взаємодіяти з іншими людьми, а ви відчуватимете приплив енергії, почуваючись більш щасливими батьками.

Діти потребують ігор. Це певною мірою їхня робота. Усі ссавці граються: так вони розвивають необхідні життєві навички – від пошуку їжі до взаємодії з тими, хто навколо. Також за допомогою ігор діти висловлюють свої емоції.

Кожного дня дитина змушена давати раду складним почуттям: страху (їй здається, що під ліжком живе монстр), ревнощам (їй здається, що ви любите молодшого брата більше, ніж її), сорому (у дитячому садку всі діти сміялися над нею), паніці (вона боїться, що не встигне зробити щось до того часу як їй потрібно буде приймати ванну), злості (у дитячому садку одноліток пройшов без черги попереду неї), розчаруванню (батьки не завжди хочуть того ж, чого й вона). Звичайні ситуації провокують у дітей різні почуття, і вони виражають їх через гру. Сміх зменшує рівень гормонів стресу в організмі і збільшує рівень гормонів щастя.

Діти більше реагують фізично, ніж дорослі. Коли діти емоційно виснажені, то вихлюпують усю енергію через тіло. Це одна з причин того, що діти енергійніші порівняно з дорослими.

Батьки можуть використовувати це собі на благо. Під час гри зі своїми дітьми ті сміються, кричать, випускаючи негативні емоції. Іншими словами, ігри дають дитині змогу уникнути істерик, а також допомагають засвоювати емоції. Нарешті, спільні ігри зближують батьків і дітей.

Зрозуміло, батьки можуть бути стомлені наприкінці робочого дня й віддавати перевагу відпочинку, а не грі з дітьми. Але не обов'язково гратися довго – досить приділити цьому декілька хвилин.

Ви можете не повірити, однак, за твердженнями багатьох батьків, ігри з дітьми додають їм енергії. Ми відчуваємо втому через напругу й роздратування, накопичені впродовж дня. Гра з дітьми знижує рівень гормонів стресу в організмі, і тому в нас з'являється більше енергії.

Коли дитина просить вас погратися з нею, домовтеся, скільки часу ви цьому приділите. Не дивуйтеся, що дитина буде не раз на день просити вас погратися з нею в її улюблену гру.

Розгляньмо рекомендації щодо застосування ігор із дитиною в різних ситуаціях.

Коли дитина вередує

«Ти знову хочеш обійнятися? Зробімо це». Міцно обіймайте дитину так довго, скільки зможете. Не ослаблюйте обіймів, поки дитина вас сама про це не попросить. Скажіть їй: «Я тебе люблю й не відпущу. Пообіцяй мені, що скоро я знову зможу тебе обійняти». Потім посміхніться дитині і скажіть: «Дякую. Мені це було потрібно».

Більш інтенсивний спосіб, коли в дитини з'явилися молодший брат або сестра чи ви хочете закликати дитину до дисципліни

Дайте зрозуміти дитині, що ви її любите. Переслідуйте її, обіймайте й цілуйте. Потім відпустіть і повторюйте ці дії знову й знову: «Ти мені потрібен. Я тебе не відпущу. Я хочу тебе обійняти, не йди. Я все одно тебе наздожену, я повинна тебе обійняти. Ти занадто швидко бігаєш, але я все одно тебе наздожену».

Ця гра розвіє в дитини всі сумніви з приводу того, що батьки її недостатньо люблять (до таких сумнівів схильні багато дітей, у яких є молодші брати чи сестри, а також діти, які погано поводяться). Дітям дуже подобається ця гра.

Версія за участю обох батьків

Влаштуйте з чоловіком жартівливий бій за те, хто першим обійме дитину: «Я хочу її обійняти». – «Ні, спочатку я». – «Ні, я перший. Я сильніше хочу її обійняти ». – «Ні, я сильніше».

Коли дитина сердита

«Мені здається, у тебе поганий настрій. Маю ідею. Ти можеш говорити «ні», скільки захочеш. Я буду говорити «так», а ти будеш таким же тоном голосу говорити «ні». Коли я скажу «так» сердитим голосом, говори «ні» теж сердитим голосом, якщо я пропищу «так» – зроби так само».

Коли дитина дуже збуджена

«У тебе зараз так багато енергії. Що з цим можна зробити? Ти хочеш покружляти? Підійди ближче, щоб я могла тебе побачити. Тут ти будеш у безпеці».

Знайдіть безпечне місце, де немає інших людей, і дозвольте дитині побігати або покружляти. Коли вона стомиться, обійміть її і скажіть: «Це весело, але іноді тобі потрібно трохи допомогти, щоб ти заспокоївся. Зроби кілька глибоких вдихів. Один, два, три... Молодець! Ти почуваєшся спокійнішим? Тепер ти знаєш, як можна заспокоїтися, і робитимеш це самостійно. Обіймімося, а потім почитаймо книгу».

Коли дитина відмовляється вам підпорядковуватися

Дайте дитині шанс відчути силу й перехитрити «страшне чудовисько» – вас. Насувайтеся на дитину і кажіть їй страшним голосом: «Зараз я тебе зловлю й покажу тобі, хто головний у домі!». Але, переслідуючи дитину, завжди давайте їй шанс викрутитися і втекти від переслідування. Залишайтеся на деякій дистанції від неї, вдаючи, ніби вона може змусити вас зупинитися. Також можна дати дитині «чарівні» перо або подушку, за допомогою яких вона може змусити вас зупинитися. З кожним помахом пера падайте на підлогу – це змусить дитину сміятися. Дайте дитині відчути свою силу: «Ти такий сильний! Я мало не впала, коли ти мене штовхнув».

Коли дитина шахраює під час гри

Скажіть: «Мені здається, у нас з'явилися нові правила. Як ти можеш постійно вигравати? Я не люблю програвати». Зіграйте роль невдахи перебільшено, щоб дитина могла посміятися над вами.

Коли дитина схвильована тим, що ви йдете

Зіграйте роль дивакуватої людини, зробіть це перебільшено. Вчепіться в дитину і скажіть: «Я знаю, що ти хочеш іти гратися. Ти хочеш, щоб я тебе відпустила, але я не можу. Я хочу, щоб ти залишився зі мною. Будь ласка, залишся». І далі тримайтеся за руку або одяг дитини. Їй сподобається відчуття, що саме вона вирішує, піти чи залишитися. Якщо ви будете мати при цьому досить безглуздий вигляд, вона засміється, і це усуне напругу. Коли дитина відштовхне вас, скажіть їй: «Усе нормально. Я знаю, що ти повернешся. Ми завжди повертаємося один до одного».

Коли дитина прихильна до одного з батьків

Якщо дитина прив'язана до мами, мама повинна сісти на дивані. Водночас тато повинен стати між нею і дитиною і сказати: «Ти не зможеш дістатися мами. Ти моя. Я тебе не пущу».

Коли дитина спробує дістатися мами, покажіть, що заважаєте їй, але в результаті дозвольте їй досягти своєї мети. Мама в цей момент повинна засміятися, обійняти її, а потім відпустити. Тато в цей момент має напоказ засмутитися, що дитина змогла пройти, і спробувати знову схопити її. Він повинен викликати сміх у дитини, щоб розвіяти її страхи й тривоги.

Коли діти б'ються

Коли пристрасті вляжуться, запитайте в дітей: «Чому ви припинили битися? Бийтеся далі». Коли вони продовжать, увійдіть у роль телевізійного коментатора: «Сьогодні на нашому рингу дві сестри, які не можуть знайти спільну мову. Цікаво, чи порозуміються вони? Залишайтеся з нами, щоб побачити, що відбуватиметься далі. Зверніть увагу на те, що старша сестра намагається командувати, а молодша сестра провокує її. Обидві дівчинки хочуть взяти один і той же шматок ковбаси. Чи можуть вони це зробити? Вони досить розумні, щоб зрозуміти, що в холодильнику є ще ковбаса. Залишайтеся з нами». Діти засміються, і напруга між ними спаде.

Коли дитина в поганому настрої

Щодня приділяйте мінімум 15 хвилин тактильним контактам. Торкайтеся дитини. Не обмежуйте для себе цей час – поцілуйте її в ніс, погладьте волосся. Навіть якщо їй 8 років, ставтеся до неї так, ніби вона ще тільки починає розмовляти: качайте її на руках, грайтеся в ігри, у які ви гралися з нею, коли дитина була ще маленькою. Не використовуйте лоскіт – це може викликати опір дитини. Просто обіймайте дитину, приділяйте їй багато уваги. Якщо вам необхідна додаткова допомога, щоб повернути дитині гарний настрій, можна подивитися її старі дитячі фотографії. Скажіть: «Ти був таким милим – майже таким, як зараз».

Коли дитина вередує

Примхлива поведінка дитини – це прояв безсилля. Коли вона грає роль «великої дитини», а ви не хочете слухати ці примхи, її почуття безсилля стає ще сильнішим. Не варто заохочувати таку поведінку та потурати їй. Натомість висловлюйте впевненість, що ваша дитина може говорити про свої потреби нормальним голосом. Пропонуйте їй свої поради, щоб допомогти дитині знайти вихід із ситуації. Перетворіть це на гру: «Куди зник твій нормальний голос? Він щойно був із тобою. Мені подобається, коли ти говориш нормальним голосом. Де він загубився? Можливо, у ящику з іграшками? Ні. О, ось же він. Ти знову розмовляєш своїм нормальним голосом. Мені це так подобається. Тепер скажи мені, що ти хочеш».

Якщо це не допоможе, можливо, дитина потребує більше ніжності. Іноді потрібно дати їй можливість поплакати.

Якщо дитина не може заснути вночі

Скажіть «на добраніч» кожній частині тіла дитини, ніжно торкаючись до них і роблячи легкий масаж: «На добраніч, права рука, на добраніч, ліва рука, на добраніч, праве плече, на добраніч, ліве плече ...».

Не поспішайте, дайте дитині час повністю розслабитися. Чим більше ви розслабитеся самі й будете утримувати зв'язок із дитиною, тим краще ви допоможете їй відчути своє тіло.

Коли дитина щось украла

Допоможіть дитині посміятися над ситуацією: візьміть м’яку іграшку й розіграйте сценку, у якій персонаж крастиме речі по всій кімнаті. Водночас інший персонаж шукатиме вкрадені речі: «Я не можу знайти посуд! Де він?».

Так чи інакше, вам потрібно поговорити з дитиною, запитати про причини такого вчинку, пояснити необхідність повернути вкрадені речі. Скажіть, що надалі вона може попросити у вас, якщо захоче що-небудь. Однак спочатку ви повинні розіграти сценку – це допоможе вам обом позбутися почуття сорому й занепокоєння, а дитині – виправитися.

Коли дитина кричить

Дозвольте їй висловити свої почуття: «Ти так багато скаржишся та кричиш сьогодні. Добре, у тебе є ще три хвилини, щоб покричати. Я вдягаю навушники, вмикаю секундомір. Можеш кричати так голосно, як можеш. Після цього ми знову починаємо говорити звичайним голосом».

Коли дитина переживає труднощі (наприклад, перші дні в школі або хвороба)

Розіграйте сценку: одна м'яка іграшка грає роль дитини, а інша – мами. Дітям більш комфортно сприймати сценки з іграшками, але деякі вважають за краще самим брати в них участь. У такому випадку ви можете сказати дитині: «Уявімо, ніби ми граємося в пісочниці. Я хочу погратися твоєю машинкою, а ти мені не даєш».

Програвання ситуацій, які викликають у дитини стрес, допомагає їй краще контролювати свої емоції, відчути снагу впоратися із ситуаціями, у яких вона почувається безсилою.

Якщо дитина намагається впоратися з проблемою (наприклад, вона тривалий час ледве прокидається вранці)

Візьміть м'які іграшки, розіграйте сценку, де одна іграшка буде мамою, а інша – дитиною. Іграшкова «дитина» повинна не хотіти вставати з ліжка й вередувати. «Мама» повинна не знайти дитину у квартирі (не перестарайтеся, щоб не налякати дитину. Покажіть маму дещо незграбною). Ваше завдання – викликати в дитини сміх. Потім поміняйтеся ролями й дозвольте дитині зіграти роль мами, а ви самі зіграйте роль дитини. Це допоможе позбутися напруги. Також розіграйте сценки, у яких дитина вчасно виконує ранкові процедури, вчасно йде в дитячий садок. Можна також розіграти сценку, у якій дитина просить маму поквапитися, щоб встигнути на роботу. Дозвольте дитині пофантазувати про те, чого їй не вистачає в реальному житті. Так ви навчитеся краще розуміти свою дитину, співпрацювати з нею. Принаймні, ви усунете напругу з приводу цієї ситуації і зможете зрозуміти, як дитина сприймає вас.

Щоб відновити емоційний зв'язок із дитиною

Влаштуйте з підлітком бій подушками, гру в сніжки або жартівливу боротьбу. Дайте дитині подушку і спробуйте її забрати. Завжди давайте дитині змогу вийти переможцем у таких іграх. Дітям потрібен невеликий безлад. Можливо, це сподобається й вам.

Якщо такі ігри викликають у дитини сміх, це допомагає їй упоратися із занепокоєнням, поліпшити самопочуття. Можливо, вона захоче гратися в ці ігри знову й знову. Вони послаблюють стрес, допомагають угамувати емоції. Зрештою, ці ігри приносять дитині багато веселощів.